Офіційний сайт ФК «Карпати» Львів

Роман Толочко: «Батько – це перша людина, з якою я розмовляю після матчу»

Роман Толочко: «Батько – це перша людина, з якою я розмовляю після матчу»

Вихід у стартовому складі Романа Толочка на матч з ПФК «Львів» став важливим історичним моментом. Зелено-білий літопис знав лише три випадки, коли батько та син одягали карпатівську футболку. Вслід за Шулятицькими, Кікотями та Шведами в історію увійшла династія Толочків. Роману Романовичу лише 20, проте вже зараз він справляє враження дуже виваженої та зосередженою людини. В інтерв’ю Інформаційному центру ФК «Карпати» Толочко-молодший розповів про роль батька у своїй футбольній кар’єрі, улюблених гравців та взаємодію з Мартіном Онглою. 

– Стадіон «Україна», 12 тисяч на трибунах, я у складі «Карпат». Здавалось би, що може бути краще? Однак ми програли, а це негативні емоції. Крім того, ми програли дербі. 

– Які настанови ти отримав від тренерського штабу та старших партнерів?
– Кожен з гравців мене підтримав, як дебютанту мені дали багато важливих порад. Тренери намагалися заспокоїти, донести певні ігрові моменти. Вдячний всім, хто мене підтримував. Також я отримав привітання від хлопців з молодіжної команди. 

– Напевно, дуже важливою для тебе була розмова з батьком. Він, як ніхто, міг підказати, спрямувати і мобілізувати.
– Насправді я ще в день матчу не знав, що вийду на поле, тому напутніх слів від батька не було. Тільки, коли команда приїхала на стадіон, тренерський штаб провів установку, і я дізнався, що вийду в основі. Тоді я миттєво написав про це татові. Він відписав і подзвонив буквально на кілька слів, адже часу було обмаль. «Грай спокійно, впевнено і все в тебе вийде», – сказав він мені. 

– У зв’язку з юним віком ти, мабуть, не пам’ятаєш осмислено гри Романа Толочка-старшого. І все ж, які спогади у тебе про батька-футболіста?
– На жаль, я справді не міг через свій вік слідкувати за його кар’єрою. Тому можу сказати, що гру батька у карпатівській футболці бачив тільки на відеозаписах. Тато відіграє велику роль у моєму житті – ми кожного дня спілкуємося, в тому числі, на футбольні теми. Він може підказати, що не так, звернути увагу на недоліки. Батько – це перша людина, з якою я розмовляю після матчу. Він каже все прямо в очі – і добре, і погане. 

– Легендарний гравець тбіліського Динамо Віталій Дараселія напередодні народження сина пообіцяв собі – хто заб’є гол у наступній грі, тим іменем і назве свого спадкоємця. Зрештою, забив сам.
(посміхається) Ні, у мене все набагато простіше. Тато не називав мене на свою честь. Просто батькам подобалося ім’я Роман. Жодного підтексту у цьому немає.  

– Мабуть, не буде помилкою припущення – ти все своє дитинство провів на базах і стадіонах в максимально футбольній атмосфері. Який спогад про дитячі роки з м’ячем є для тебе найяскравішим?
– Це правда, я був присутнім на багатьох тренуваннях і навіть літав з дублюючою командою на матчі. Пригадую чемпіонський сезон 2009/2010, коли тато був тренером. Я завжди був у команді, повністю занурений у футбол. 

– У тебе були карпатівські футбольні кумири?
– Мені запам’ятався період, коли «Карпати» грали у Лізі Європи. Тому виділю двох улюблених гравців: Олега Голодюка та Ігоря Худоб’яка. 

– В центрі поля у дербі ти діяв разом з Мартіном Онглою, якому також 20 років. Незважаючи на мовний бар’єр, у вас хороше взаєморозуміння?
– Навіть те, що ми спілкуємося різними мовами, не може перешкодити хорошій взаємодії. Ми разом тренувалися і грали на зборах, тому з цим проблем не виникає. Мартін виступав за «Барселону» – це топ-рівень. Він всіляко підказував мені під час гри – жестами та й словами. Підтримував, як міг, тому мені було максимально комфортно діяти з ним пліч-о-пліч. 

– Твій старший брат Остап також свого часу займався у «Карпатах». Це ще один твій порадник?
– Враховуючи той факт, що він вже два роки живе у Торонто, в наших розмовах футбол не є основною темою. Ми не бачимося, тому у нас вистачає тем, на які ми можемо поговорити. Хоча після дебюту брат мені написав і побажав, щоб мій дебют був початком хорошої кар’єри. 

– Дітям часто кажуть про візуальну схожість з батьками. Якщо брати до уваги лише футбольні аспекти, ти можеш відзначити якості, які перейняв від батька?
– В батька був сильний удар, я поки не можу похвалитися цим у повній мірі. Можливо, нас пов’язує точність передач: і довгих, і на коротку дистанцію. Я намагаюся переймати у нього позитивні футбольні риси. Думаю, попереду у мене ще багато роботи.


Інформаційний центр ФК «Карпати»
Фото: © ФК «Карпати»

06 Березня 2019

Схожі новини
Спонсори