Офіційний сайт ФК «Карпати» Львів

Франьо Прце про президента Хорватії, вплив Сімоне Індзагі та гру головою

Франьо Прце про президента Хорватії, вплив Сімоне Індзагі та гру головою

Напередодні «леви» уклали контракт з хорватським захисником Франьом Прце, який у 18-річному віці потрапив у римський «Лаціо», після чого виступав у кількох командах Італії, а також в Хорватії та на Кіпрі. Новачок «зелено-білих» в коментарі Інформаційному центру клубу розповів про свої емоції від підписання угоди з «Карпатами», пригадав своє дитинство та поділився спогадами про минуле. 

– Я щасливий, оскільки приєднався до престижного українського клубу, – каже Франьо. – Вдячний за цей шанс і намагатимуся його використати. Не можу дочекатися моменту, коли приєднаюся до партнерів на тренуванні і вийду на поле у футболці нової команди.
 
– Чому ти обрав саме «Карпати»?
– Сподіваюся, що зможу стати сильнішим у потужній українській лізі. Також хочу допомогти фінішувати своїй команді на кращій позиції і боротися за вищі завдання. Я поспілкувався зі своїм агентом, оскільки він жив тут кілька років, і зробив висновок про те, що в Україні хороший чемпіонат, а «Карпати» – серйозний клуб. 

– Ти є не першим хорватським легіонером у складі «Карпат». Чи знаєш про інших земляків, які одягали зелено-білу футболку?
– Я чув, що у Львові грав Ігор Йовічевіч, а потім Младен Бартуловіч. Сподіваюся, що зможу гідно представляти свою країну у «Карпатах» та вашому чемпіонаті. 

– Тебе можна назвати класичним центральним захисником?
– Так, це моя улюблена і рідна позиція. Крім того, я можу зіграти зліва в обороні – як флангового захисника, так і лівого центрального. Хоча, безперечно, у центрі оборони почуваюся найкраще. 

– Твої колеги за позицією – традиційні учасники розіграшу кутових біля чужих воріт. Ти, до речі, також не раз забивав головою після стандартів.
– У мене доволі непоганий зріст – 185 сантиметрів, тому я повинен використовувати його. Мені подобається долучатися до кутових, це правда. 

– Перша асоціація з твоїм іменем є певною мірою політичною. На згадку приходить легендарний Франьо Туджман, президент Хорватії. Батьки випадково назвали тебе так не на честь цього державного діяча?
– О так, це велика постать в історії Хорватії. Туджман – наш перший президент. Франьо це та людина, яка допомогла здобути Хорватії незалежність. Моє ім’я? Так, мій батько вирішив назвати мене на честь нашого президента. 

– Твоє рідне місто – Чапліна, територія Боснії та Герцеговини. Де саме ти познайомився з футболом?
– Якщо бути точним, то воно розташоване на території саме Герцеговини і там живе дуже багато хорватів. Коли мені виповнилося 9 років, то моя сім’я вирушила у Спліт, де я і робив перші футбольні кроки. Дотепер всі мої родичі живуть у Спліті. 

– Незважаючи на те, що тобі лише 23 роки, ти встиг попрацювати з кількома висококласними тренерами. Зокрема, в Італії ти тренувався і грав під керівництвом Стефано Піолі, Сімоне Індзагі та Крістіана Броккі. Хто з них вразив тебе найбільше?
– Це чудові фахівці і відомі у минулому футболісти. З першими двома я працював у «Лаціо». Якщо вести мову про вплив, то найбільше запам’яталася спільна робота з Сімоне Індзагі. Тоді він очолював молодіжну команду римського клубу, а тепер тренує основу. У нас були чудові стосунки. Щодо Броккі, то він колись грав за «Мілан», а я зустрівся з ним у «Брешії», куди вирушив в оренду з «Лаціо». Це великі імена, у кожного з них я навчився чогось особливого. 

– Ти підписав контракт з «Лаціо» у 18-річному віці і практично відразу потрапив у заявку команди на матч Серії А проти «Ювентуса». Що відчував у той момент, коли бачив на полі Буффона, К’єліні, Погба та Пірло?
– Це було незабутньо... Я тільки-но приїхав у Рим – лише за два місяці до цього я підписав контракт з клубом. Відчував, що навіть перебуваючи у запасі, отримав чудовий досвід як для 18-річного хлопця. Приємно згадувати ці прекрасні емоції. 

– Приїзд до Львова – не перша твоя поїздка в Україну. 
– Так, у 2012-му разом з юнацькою командою «Хайдука» я приїжджав у Донецьк на «Донбас-Арену». Ми виступали на турнірі – це був чудовий досвід, адже нашими суперниками були мадридський «Реал» та «Манчестер Сіті». Мені дуже сподобалося в Україні.
 
– Тобі доводилося неодноразово вирушати в оренду, кілька разів змінюючи команди. Тепер ти підписав повноцінний контракт з «Карпатами». Це початок нового етапу для тебе?
– Як правило, в оренді складніше проявити себе. Тим більше, що моя перша оренда в «Салернітану» була невдалою – я отримав травму і пропустив чотири місяці. Потім була «Брешія» – не найгірший досвід, проте знову оренда. Природно, що перевага завжди надаватиметься футболісту, контракт якого належить клубу. Він завжди буде у виграшній позиції в порівнянні з орендованим гравцем. Хоча буває й таке, що оренда виявиться корисною для гравця. У всякому разі я став футболістом «Карпат» і у мене дуже багато бажання. Хочу закріпитися у новій команді і бути корисним для неї.


Інформаційний центр ФК «Карпати»
Фото: © ФК «Карпати»

25 Червня 2019

Схожі новини
Спонсори