Офіційний сайт ФК «Карпати» Львів

Ярослав Деда про містичні травми, правило Кварцяного і брата, старшого на 5 хвилин

Ярослав Деда про містичні травми, правило Кварцяного і брата, старшого на 5 хвилин

У поєдинку з «Шахтарем» у складі «зелено-білих» дебютував 20-річний Ярослав Деда. До зустрічі з «гірниками» Деда провів у цьому сезоні три гри за дубль і відзначився 7(!) забитими голами. В розмові з Інформаційним центром ФК «Карпати» футболіст акцентує увагу на топ-10 ключових аспектах своєї футбольної кар’єри. 

ДЕБЮТ

Дуже радий, що нарешті здійснив цей крок у першу команду. Для мене даний момент мав велике значення і я хотів якнайшвидше дебютувати. Після трьох непоганих матчів за молодіжну команду тренерський штаб повірив у мене, тепер намагатимуся не підвести. Особливого хвилювання не було, адже я вже мав досвід виступів в УПЛ. Напередодні Роман Санжар зайшов у роздягальню «молодіжки» і повідомив мені, що я потрапив у заявку. Задоволений усім – прикро тільки, що поступилися у рідних стінах.


ПІДТРИМКА

До мене чудово ставляться усі хлопці в колективі. Вдячний їм за хороший прийом. Можливо, трохи більше спілкуюся з Кірилом Кіриленка – можемо прогулятися з ним по місту. Також важливу роль відіграють у моєму житті батьки та дівчина. Крім того, на матчі з «Шахтарем» було чимало моїх земляків, які приїхали спеціально для того, щоб підтримати мене. Дуже вдячний усім друзям за допомогу.


ДІМ

Я народився у селищі Івано-Франковому, що розташоване в Яворівському районі. Так трапилося, що саме там я зацікавився футболом і робив свої перші кроки. Крім футболу, мені також подобалися баскетбол та настільний теніс, щоправда, футбол виграв у них конкуренцію. Мої батьки займалися спортом на любительському рівні: мама – біатлоном, а батько хокеєм та футболом. 


БРАТ

Ми з Мирославом є двійнятами. Він старший за мене – народився на 5 хвилин швидше. Відчуваю Мирослава на полі на підсвідомому рівні. Ми з ним дуже близькі, спілкуємося кожного дня. Зараз він виступає за єреванське «Торпедо». Кілька днів тому Мирослав забив гол в Кубку Вірменії, я радий за нього. У своїй дебютній грі за «Торпедо» він теж відзначився. На футбол ми записалися одночасно, у нас це відбулося синхронно. Спочатку разом ми поїхали у Володимир-Волинський у BRW-ВІК, а потім в Луцьк. Після «Волині» вирушили в «Карабах», однак в команду взяли лише мене – тоді ми вперше у кар’єрі розлучилися. До речі, у нас з Мирославом є дві старших сестри.


КВАРЦЯНИЙ

Віталій Володимирович дуже допоміг мені, умовно кажучи, відкрив очі на футбол. Його науку я добре запам’ятав. Головне правило – ніколи не здаватися. Особливо важливо для мене це мало значення під час важких періодів у житті. Звичайно, у нас з Кварцяним були конфлікти, але я згадую про тренера лише з позитивом. Віталій Володимирович посприяв моєму дебюту в Прем’єр-лізі, коли я ще навчався у школі. Зіграв я тоді не найкращим чином і тренер замінив мене ще в середині першого тайму. Мабуть, не був готовим до дебюту в стартовому складі.


ЗРІСТ

Він становить 174 сантиметри. Так, я не є гренадером і загалом не вписуюся в концепцію «Волині». Мені складно сказати, чим я сподобався Кварцяному. Мабуть, він звернув увагу на мій рух на полі, на мою швидкість. Напевно, це стало ключовим фактором. В футболі це теж має велике значення.


ТРАВМИ

Керувався правилом Кварцяного, коли двічі зазнавав перелому ніг. Так склалося, що я ламав обидві ноги, проте в одному і тому ж місці. Однак завдяки фізіології і шаленому бажанню повернутися на поле прощався з гіпсом на кілька тижнів раніше запланованого. Обидва переломи сталися в один день – 4 травня. З тією різницею, що перший перелом трапився у 2017-му році, а другий – у 2019-му.


СУПЕРНИКИ

Найцікавіше протистояти Валерію Бондарю. Мені подобалося грати проти цього захисника ще в юнацькій збірній України, а тепер зустрілися з ним у поєдинку з «Шахтарем». Ще один класний захисник грає в «Динамо» – маю на увазі Дениса Попова. Після гри на «Україні» з Бондарем перекинулися кількома словами. Першим запитанням від Валерія було: «Де ти пропадав?» (посміхається)


АЗЕРБАЙДЖАН

Ця поїздка дала мені дуже багато. Як тільки я почув про варіант з «Карабахом», то не задумувався ні на мить – виникла перспектива пограти в Лізі чемпіонів. Менталітет в Азербайджані різниться з нашим, хоча спочатку не відчував проблем – ми були в команді разом з братом. Коли Мирослав поїхав, то за два місяці я адаптувався і почував себе, ніби вдома. Мені справді пропонували змінити громадянство – у листопаді 2017-го. Я поїхав додому, порадився за батьками і відповів, що не пристану на цю пропозицію. Я – українець і хочу грати лише за збірну України. 


ЮНАЦЬКА ЛІГА ЧЕМПІОНІВ

Так склалося, що я забив три голи у чотирьох матчах цього турніру. Нам пощастило з суперниками: «Рома», «Атлетіко» та «Челсі». Розуміли, що буде цікаво та нелегко. Втім «Карабаху» навіть вдалося здобути три очки в Іспанії. Ми перемогли «Атлетіко» 1:0, а я забив єдиний гол. Це був класний досвід і відмінний період.


Інформаційний центр ФК «Карпати»
Фото: © ФК «Карпати»

05 Листопада 2019

Схожі новини
Спонсори