Офіційний сайт ФК «Карпати» Львів

Алєксандру ҐОЛБАН: «Повернуся, щоб забивати!»

Нападник львівських «Карпат» Алєксандру Ґолбан на тренувальний збір до Туреччини їхав з надією поправити свою майстерність і налагодити з партнерами ігрове взаєморозуміння.

- Такого жахливого футбольного року не передбачав у страшних снах, – З цих слів розпочалася наша телефонна розмова з молдовським легіонером «Карпат» Алєксандру Ґолбаном. – Здається, зла доля намагається взяти гору наді мною та моїм професійним заняттям. Вдруге на тренувальному зборі зазнаю перелому ноги, але я не здаюся.

- З вигляду ти – людина-гора, проте організм податливий на травми…
- На стан свого здоров’я не можу скаржитися. Я витривалий і достатньо тренований. Тож, до фізичних навантажень готовий. Проте в житті буває так, як у відомому анекдоті, що проти лому нема прийому. Щодо мого організму, то з ним повний порядок. Але прошу мене правильно зрозуміти: після таких брудних прийомів, коли б’ють підступно, до того ж ззаду, не в змозі встояти і найсильніший. Я, натомість, з дитинства привчений до гри у футбол, а не до боротьби без правил.

- Як дійшло до трагічного для тебе епізоду?
- Згадувати не хочеться, але доводиться. Я виходив один проти воротаря. До карного майданчика залишалося метрів з десять. Ще встиг подумати, що проб’ю з лінії. Однак цього не сталося. Захисник наздогнав, і йому нічого кращого не залишалось, як звалити мене з ніг. Щоб заволодіти м’ячем, він двома ногами «врізався» у мою праву ногу…

- Біль був несамовитий?
- Важко було стриматися від крику, а після побаченого взагалі стало моторошно. Нога вивернута. Одним словом – жах…

- Чи обійшлося тільки переломом, чи були ускладнення?
- Цього разу все було значно складніше. Безголовий бразилець зламав мені ногу, пошкодив гомілку та коліно.

- Чим ти заслужив такого «сувеніру»?
- Мабуть, тим, що був кращим за кривдника.

- Скільки проведеш часу з гіпсом?
- Дай Бог, щоб кість справно гоїлася і правильно зрослася. Однак, три місяці зі свого спортивного життя маю викреслених. Лікарі цей час гарантували «дружбу» з будівельним матеріалом на нозі.

- Лікування коштовне в нашій країні, а за кордоном тим більше…
- Здогадуюся, про що запитуєш. Усі фінансові витрати покрив клуб. За що я вдячний керівництву.

- Тепер ти у Кишиневі, але частинка твого я залишилася у Львові.
- Речі для мене не мають великої цінності. Я понад усе люблю свою сім’ю, а в даний момент ми з дружиною і сином разом.

- До Львова повернешся?
- Щоб заграти в «Карпатах»!

- Жартуєш?
- Ні, це правда. Сподіваюся, до фінішу сезону бути готовим до виступів у складі «зелено-білої» команди.

- Колектив вдруге їде в Туреччину на тренувальний збір. Чого побажаєш хлопцям?
- Набратися майстерності і солідної форми, щоб гідно протистояти у першості та Кубку України. І найважливіше, щоб повернулися до Львова здоровими.

- Одужуй і ти та вдосконалюй свою майстерність. Карпатівці надіються на твою допомогу.
- Дякую за увагу. Зроблю все можливе, але поки що мені не до футболу.

Олександр ПАУК

06 Лютого 2006

Схожі новини
Спонсори