Офіційний сайт ФК «Карпати» Львів

„Карпати” йдуть ВАТаку

Сьогодні відбудеться чергове засідання робочої групи зі створення відкритого акціонерного товариства „Народна команда ФК „Карпати”. Клуб представляє громадськості передпроектну пропозицію щодо створення ВАТ.


Рівні права, рівні можливості

20 млн доларів, або 100 млн грн, за умови створення відкритого акціонерного товариства, коштуватиме бренд футбольного клубу „Карпати”, - каже його власник Петро Димінський. Вкладаючи десятки млн. гривень, самотужки він фінансує команду з 2001 року, коли „Карпати” в управління Димінському передала Львівська залізниця. Відтоді він виголошує ідею відкритого акціонерного товариства з метою ввести в управління „зелено-білими” державні структури через їхні комунальні підприємства. Ті мали б увійти туди майновими комплексами. За концепцією експертів ФК „Карпати”, відкрите акціонерне товариство має складатися з чотирьох основних учасників:

1. Футбольний клуб з брендом, активами і футболістами
2. Додаткові інвестори, що їх нинішні спонсори клубу хочуть залучити через своїх бізнес-партнерів
3. Міська та обласна ради, які передадуть у статутний фонд акціонерного товариства перелік об’єктів нерухомості, що належать комунальним підприємствам цих рад
4. Пересічні вболівальники, яких запросять стати дрібними акціонерами.

Усе це об’єднання має називатися ВАТ „Народна команда ФК „Карпати”, а його орієнтовний статутний фонд, за умови капіталізації, Димінський прогнозує на рівні 200 млн доларів, або 1 млрд грн. За європейським досвідом, усі акціонери ВАТ матимуть у товаристві абсолютно рівні права. Що більше, керівництво „Карпат” заявляє, що готове віддати блокуючий пакет акцій – тобто 25%+1 акцію у структурі ВАТ саме дрібним акціонерам, якими мають стати вболівальники. Блокуючий пакет унеможливлює прийняття стратегічних рішень без їхньої згоди. Саме такий принцип діяльності, вважають автори ідеї „Народної команди”, може бути гарантією того, що акціонерне товариство з мільярдним статутним фондом працюватиме прозоро.

Які ж прибутки може отримати ВАТ „Народна команда ФК „Карпати” від своєї діяльності? Гроші можна заробляти з трьох основних джерел: перше – реклама і спонсорська підтримка. Йдеться про продаж квитків та абонементів, атрибутики та іншої сувенірної продукції з брендом клубу, прав на телетрансляцію, розміщення реклами на відповідних площах на території стадіону. Залученню рекламодавців сприятиме медіа-підтримка у газетах, радіо та телебаченні, що об’єднуватимуться у медіа-холдинг. Друге джерело надходжень – комерційна діяльність ВАТ. Якщо до структури „Народної команди” увійдуть готельні об’єкти та інші майнові комплекси, що тепер неліквідні і належать, зокрема, комунальним підприємствам, їх реконструюють і перебудують під різноманітні бізнес-центри та інші об’єкти нерухомості, завдання яких – давати прибуток від своєї діяльності. Володіючи такою власністю, клуб у подальшому не матиме проблем із залученням додаткових коштів під нові бізнес-проекти. Третє джерело надходжень – спортивна діяльність клубу. Йдеться про будівництво футбольної академії, а отже перспективу отримання прибутків від трансферної діяльності, інакше – продажу гравців. У разі, якщо „Карпати” успішно гратимуть у єврокубкових турнірах, спонсорські пропозиції можливих інвесторів стануть звичним явищем, як і грошові бонуси від європейської футбольної асоціації за проходження до наступних етапів євротурнірів.


Футбольна піраміда „Карпат”

Автори ідеї „Народної команди” розробили і план структури розвитку футбольної мережі ФК „Карпати” (Львів). На чолі цієї структури – команда вищої ліги, що грає в еліті українського футболу, а згодом - у єврокубкових турнірах. Нижче - дублюючий склад „Карпат”. Основу цієї команди формуватимуть футболісти, які через певні обставини не потрапляють до основного складу, а також найперспективніша молодь. У другій лізі „зелено-білі” виховуватимуть 17-18 річних юних талантів за допомогою команди „Карпати-2”. Завдання її тренерів та селекціонерів – відбирати кращих вихованців СДЮШОР „Карпати”, Львівського училища фізичної культури і заохочувати їх залишатися у Львові, а не виїжджати до інших міст чи країн на запрошення конкуруючих клубів. Функцію основної „кузні” кадрів має відігравати футбольна академія, що, за задумом, має бути створена не лише у Львові, а й у вигляді філій в інших містах західного регіону, аби акумулювати в собі усіх найкращих учнів місцевих дитячо-юнацьких футбольних закладів.

Перший крок до того, аби таку оптимальну структуру футбольного клубу „Карпати” було реалізовано – це аналіз діяльності різноманітних футбольних баз Львова. У місті та околицях не бракує футбольних полів – тут їх налічують близько 26-ти. З них лише одне – на стадіоні „Прогрес”, належить футбольному клубові „Карпати”. Стадіони у Великому Дорошові, Дублянах та Брюховичах перебувають в „зелено-білих” в оренді. Інші 20 арен, зокрема три верхніх, два нижніх та центральне поле стадіону „Україна” мають різноманітних власників. Головний стадіон належить комунальному підприємству від міської ради, деякі стадіони, як „Кінескоп”, викуплено приватними структурами, інші належать тютюновій фабриці, інститутові фізкультури, заводові ЛОРТА, трамвайно-тролейбусному управлінню тощо. Щодо більшості з цих 26 арен навіть не треба проводити моніторинг, щоб з’ясувати: вони перебувають у жалюгідному стані.

Окрім структури відкритого акціонерного товариства, футбольний клуб „Карпати” пропонує залучити не лише окремі спортивні арени, а й низку неліквідних об’єктів нерухомості, що належать комунальним фірмам міста або області. Насамперед, йдеться про готелі „Львів”, „Незалежність” і „Замок Лева”, кінотеатри „Львів” або „Україна” для створення фан-осередку „Карпат”, базу відпочинку у Яневі.

Станіслав Лемешко, Інформаційний центр ФК „Карпати”

А як у них?

Стопами „Барселони”


Ні для кого не секрет, що професіональні футбольні клуби України – безнадійно збиткові підприємства, в які провалюються приватні й муніципальні гроші. Аби змінити цю ситуацію, більшість клубів не докладають жодних зусиль. І не випадково однією з умов ліцензування УЄФА було те, щоб клуби ставали акціонерними товариствами й існували як комерційні підприємства
Так, акції «Манчестер Юнайтед», що став гігантським економічним підприємством, виросли в ціні у десятки разів і вважаються біржевими аналітиками такими ж надійними, як і акції провідних британських промислових компаній.

Англійський „Лідс” на момент перетворення на акціонерне товариство, мав доподаткових збитків на суму 11 млн фунтів. Але вже буквально через рік свого існування у формі акціонерного товариства клуб отримав 1,6 млн фунтів доподаткового прибутку!

Але найбільш яскраво модель клубів – відкритих акціонерних товариств - існує в Голландії („Аякс”) та в Іспанії.Так, іспанська «Барселона» - унікальний приклад клубу, співвласниками якого є всі його члени. За понад сторічне існування каталонського клубу тут вироблено чіткий механізм ухвалення усіх стратегічних рішень, в основі яких лежать демократичні процедури. Доля каталонського «гранду» перебуває в руках приблизно ста тисяч володарів клубної картки – власників, інвесторів та акціонерів клубу. Socios – саме так називають в іспанських клубах вболівальників-акціонерів клубу – отримують великі права, серед яких участь у виборах президента клубу і доступ до інформації щодо фінансового становища їхнього колективного дітища.
Тут не почуєш розмов про розподіл отриманого за підсумками року прибутку: усі зароблені кошти реінвестують у придбання нових гравців або розширення інфраструктури клубу. Бюджет команди на наступний рік, ціни на квитки й багато інших питань обговорюють на Генеральній асамблеї, в якій беруть участь 3000 делегатів, що представляють усі категорії акціонерів клубу.

До слова, вболівальники „Барси” не випадково називають свою команду «не зовсім звичайним клубом». Протягом тривалого часу «Барса» були візитівкою боротьби за автономію Каталонії, що намагалась протистояти нападкам на свободу з боку королівської Кастилії. Як же це схоже на історію львівських „Карпат”, футболісти яких здобули для Галичини, непримиренної з радянським режимом, Кубок СРСР!

10 Липня 2006

Схожі новини
Спонсори