Офіційний сайт ФК «Карпати» Львів

Богдан Шуст: “Гордий за націю, не втрачаю оптимізму”

Для українських учасників німецького “Weltmeisterschaft-06” настала пора заслуженого перепочинку. Відрадно, що на Чемпіонат світу поїхав вчорашній карпатівець Богдан Шуст. Проте йому не судилося дебютувати на світовому форумі через банальну причину – рука в гіпсі. Вирвавшись на кілька днів додому, колишній страж воріт “зелено-білих” поділився враженнями від пережитого з тижневиком „Карпати”.

- Богдане, чим тобі запам’ятався чемпіонат світу?


- Масштабами популярності футболу серед народів усього світу. Важко уявити, що футбол має таку магічну силу і користується шаною у людей різного віку і статків. Футбол довів, що він - єдиний з усіх видів спорту, спроможний збирати на стадіони тисячі уболівальників, спонсорів, готових вкладати кошти у це дійство, щоб зробити його яскравим і видовищним. Чемпіонат світу - це просто фантастика! Звісно, для мене було б краще, коли б я виступив на цьому турнірі. Та я готовий ще працювати над собою і готуватися до наступного чемпіонату.

- За яких обставин ти зазнав травми руки і наскільки це пошкодження серйозне?

- На одному з тренувань у Донецьку хтось із партнерів із близької відстані м’ячем завдав сильного удару. Я був зосереджений на іншому епізоді, тому не зауважив польоту м’яча, який влучив мені у руку. Спершу думали, що це лише забій, і все швидко минеться. Я продовжував тренуватися і виступати за клуб та національну команду. Відпочинок в Туреччині вселив надію, що все гаразд, але в Швейцарії на зборах почалася серйозна робота, і біль повернувся. Я ще відіграв по тайму проти Лівії та Люксембургу і з командою поїхав до Німеччини, де медики зробили належне обстеження, після чого замість занять з м’ячем рука потребувала спокою.

- Не дивлячись на травму, ти брав участь у тренуваннях команди...

- Футбол вимагає жертв. Ці заняття були для мене швидше за все розминкою на гнучкість. Я не мав морального права відступати перед труднощами, адже партнерам було значно важче.

- Як сталося, що у національній команді було два футболісти з травмами?

- Окрім мене і Чигринського без пошкоджень не обійшлося ще у кількох футболістів. Таким вже вимогливим і навіть жорстоким є професіональний спорт. Окрім нас на ЧС не зіграв ще Сергій Федоров. Не можуть бути задоволеними Єзерський і Воронін, які теж зазнали пошкоджень.

- Шовковському випало велике випробування фізичне і моральне, але Олександр впорався з покладеними на нього обов’язками. Хоча не так давно сам був пацієнтом лікарів…

- Сашко одужав і довів, що йому по праву належить футболка з першим номером. Він солідно відпрацював на цьому чемпіонаті. Під час тренувань був рівноцінним партнером, а разом із цим добрим вчителем для мене і П’ятова.

- Тобі з лави запасних було видно все. Тож який із матчів для українців, на твою думку, був найважчим?

- Мабуть, не найважчою, але найскладнішою була гра проти Саудівської Аравії. Нам треба було морально зібратися після нищівного іспанського 0:4. Вдалося, і хлопці принесли українським уболівальникам велику радість.

- Іспанцям свідомо віддали ініціативу у грі?

- Ми довго чекали на матч проти команди Араґонеса. Мабуть, «перегоріли»... У матчі ж проти Італії три м’ячі побувало у наших воротах з нічого. Особливо боляче за другий і третій. Оборонці не допрацювали, судді не додивилися положень поза грою, а в нападі щастя було на боці італійців. Буффон зіграв надійно, і захисники вчасно встигали з допомогою.

- Блохін був унікальним футболістом. Намагається Олег Володимирович стати й видатним тренером. Проте його характер далеко не мед. Як вдавалося знаходити спільну мову?

- Як бачите вдавалося і навіть дуже добре. Наставник мав перед собою чітку ціль і знав наші можливості. Коли б цього не було, Україна не досягла б такого результату. А він, навіть на думку багатьох закордонних фахівців, – високий. Я переконаний, що ми спільними зусиллями досягнемо ще серйозніших результатів.

- Яких слів вживав Блохін, відправляючи хлопців у бій?

- Цього я не можу сказати, бо, коли команда вирушала на гру, в роздягальні перебували лише основні гравці з тренером, інші - займали місця на лаві для запасних. Але з результатів видно, що слова мобілізували на вдалий результат.

- Тренерський склад національної команди - різнобарвна мішанка. За віком, стажем роботи і характерами усі різні…

- Можна сказати, що вони досконалі кожен по-своєму, а в групі - неперевершені фахівці. Таким, на мою думку, і повинен бути тренерський штаб. Тренери довіряли нам, а ми своєю чергою підпорядковувалися їхнім вимогам. Я часто займався під керівництвом Юрія Роменського, уроки якого високо ціную.

- Склалося враження, що наставник до останнього не знав, кого ставити у склад?

- Олег Володимирович все добре знав, але він не любить зайвого розголосу і нікому не потрібної метушні. А говорити про стан справ у команді може тільки тренер, який знає усі подробиці.

- На тренуваннях українців журналісти не були бажаними гостями…

- Для добра команди доводилося чимось жертвувати. До речі, журналісти були на всіх наших заняттях стільки часу, скільки їм відводили для виконання їх професійних обов’язків.

- Ребров міг стати тим футболістом, який у змозі повести за собою партнерів?

- Міг, але тренери визначали склад і розробляли концепцію гри.

- Шевченко розчарував чи здивував?

- Шевченко - це світовий бренд. Андрій після важкої травми, якої зазнав в Італії, щойно вписувався у гру, але на ЧС виступив на хорошому рівні. Головне, що він був капітаном команди і грав для України.

- У національній команді виступало ще два колишніх карпатівці: Гусін і Єзерський. Як оціниш їхні виступи?

- Андрій відпрацював нормально, а його фізична готовність просто вражаюча. Володя також був у порядку. Шкода, що травма вибила його з колії.

- З ким ти більше проводив часу: з екс-карпатівцями чи з донеччанами?

- З Єзерським, Тимощуком, Бєліком і Воробеєм. З іншими партнерами теж знаходив спільну мову.

- Завдяки матчам на Чемпіонаті світу Україна стала ще популярнішою… Це може посприяти у проведенні Євро-2012?

- Я переконаний, що відтепер про Україну говоритимуть з повагою, але чи ця популярність, як ви кажете, посприяє проведенню Чемпіонату Європи, я сумніваюся. Бо країну-організатора обирають за допомогою голосування. Безперечно, хочеться, щоб Україна використала свій шанс. Бо такий турнір сприятиме підняттю не тільки популярності країни, а й покращенню економіки і рівня життя українців.

- Ти бачив німецький порядок. Що нам необхідно зробити для цього в Україні?

- Головне - працювати так, щоб кожному українцеві не було соромно за виконану роботу. Бути у всьому одним цілим, а не ділитися на дрібні острівки і тішитися окремою славою. Німці працюють на добробут всієї держави. Роблять раз, але гаразд. Так було і з проведенням ЧС.

- Які висновки можеш зробити з побаченого в Німеччині?

- Україна – ще не Німеччина. Це стосується всього: і людей, і політики. Однак, за будь-яких умов, я гордий за нашу націю, не втрачаю оптимізму і сподіваюсь на краще.

Розмовляв Олександр Паук

10 Липня 2006

Схожі новини
Спонсори