Офіційний сайт ФК «Карпати» Львів

Футбол на чужині

В іспанському чемпіонаті вже кілька років грає команда „Карпати”

Майже мільйон українців працює в Іспанії. Після важкого робочого тижня настає неділя, коли можна перепочити і зустрітися з співвітчизниками. У передмісті Мадрида – Алкалі – де працює чимало вихідців зі Львова, заробітчани часто спостерігали за поляками, які грали в футбол. Грали не просто між собою, а в любительській лізі. „Чим ми гірші”, – подумали українці і вирішили створити свою команду. Як її назвати питання не виникало. Оскільки, більшість з хлопців колись жили у Львові, новостворена команда отримала горду назву – „Карпати”.

Богдан Патер один з тих, хто загорівся ідеєю грати у футбол на чужині. Під час свого короткотермінового перебування у Львові, він поділився з читачами газети „Карпати” нюансами іспанського футболу. „З поляками, які теж працюють в Іспанії, ми відразу порозумілися. Вони грали в футбол проти інших команд у регулярному чемпіонаті. Проте, сусіди не поспішали допомагати нам теж заявитися у цю лігу. Мабуть, боялися конкуренції. Довелося самим йти в спорткомітет, де, як виявилося, для нас були відкриті усі двері”. Стартовий внесок на сезон в любительській лізі „Футбол 7” (саме так вона називається, оскільки в команді грає семеро футболістів на зменшеному полі. Ця ліга для тих, кому за 30 років, але в команді має право грати троє молодших гравці) у розмірі 700 євро зібрали зі всіх охочих грати. Жодних документів, окрім копії паспорту, в комітеті не вимагали. Для іспанців, вимовити слово „Карпати” було доволі важко, тож в турнірних таблицях львівську команду писали на піренейський манер – „Карпатос”. Колектив у команді підібрався доволі непоганий, зокрема ворота захищав колишній голкіпер чернівецької „Буковини” Василь Мудрей. Решта хлопців теж колись грали на любительському рівні.

Місто, де відбувалися матчі - Алкаладе Інарес знаходиться за 35 кілометрів від Мадрида. „Поля там піщані, але грати можна було”, – каже Богдан Патер. На перших кілька сезонів, „Карпати” виступали у синьо-жовтій формі. Старі знайомі – поляки, які назвали свою команду „Полонія” – у червоно-білій. Перша гра чемпіонату звела саме ці дві принципові команди. Хоча, першими пропустили українці, але у підсумку перемогли 4:2. Варто сказати, що команди, які беруть участь у цій лізі представляють певні організації. Наприклад, фани довгий час збиралися на перегляд футбольних матчів в одному з ресторанів чи кафе. Команду, відповідно, називали його „іменем”. У першому ж сезоні, „Карпати” посіли третє місце в чемпіонаті, виграли Кубок та місцеву Лігу чемпіонів. Поляки ж не виграли нічого.

У другому чемпіонаті львівські футболісти зіграли не так вдало, як в дебютному. Знову третє місце, а от з Кубком та Лігою чемпіонів не пощастило. В обох випадках, супернику допомагав місцевий суддя. Зокрема, „Карпати” вилетіли через пенальті, що його призначив суддя за те, що воротар у своєму майданчику вистрибнув, зловив м’яч і зіштовхнувся з гравцем суперника. Наступного сезону „Карпати” в лігу не заявилися. Навіть не через упереджене суддівство, а тому, що невчасно подали заявку – більшість футболістів в цей час ненадовго повернулися до Львова.

Все ж суддівська проблема була для „Карпат” доволі актуальною. Одна з команд, яка постійно перебувала на перших сходинках турнірної таблиці заявилася в іншу лігу в Мадриді. Через деякий час, до „Карпат” надійшла пропозиція: „Переїжджайте до нас. Без вас тут не цікаво”. І справді, в Камарма-лізі рівень команд, суддівства і газонів значно підвищився. Важливі матчі тепер проходили на полях зі штучною травою. Змінилася і форма команди. За сприяння карпатівського адміністратора Ярослава Гринишина, українські заробітчани грають в справжній зелено-білій формі.

Після кожного матчу, львів’яни йдуть в улюблений бар, де обговорюють гру, святкують дні народження. Один з гравців команди Олег Сливар знає коли в кого день народження – так в близькому колі роблять маленьке свято. Свято для львів’ян настає й тоді, коли приїжджає бус з українськими газетами. Найбільшу популярність має газета „Карпати”, яка розходиться за кілька хвилин.

Інше свято для карпатівців наставало, коли грала збірна України. В Ельче, де відбувався матч групового турніру Євро-2004 Іспанія – Україна, з’їхалися українці зі всього світу. Була там група підтримки і з Мадрида. А ось чемпіонат світу вони дивилися в місцевих барах. Найважче було знайти місце, де б показували гру Україна – Туніс. Це зрозуміло, адже матчі третього туру відбувалися в один час й усі іспанці дивилися гру своєї збірної. Коли Іспанія припинила боротьбу, настала суцільна тиша. У це ніхто не хотів вірити – чи не усі іспанці були свято переконані, що Золотий Кубок дістанеться саме їм.

А „Карпати”, чи то „Карпатос”, готуються до нового сезону в іспанському чемпіонаті. До речі, усі трофеї, що їх за 6 років виграла команда зберігають в магазині „Козак”, що його відкрив українець з Харкова.

Ростислав Ящишин, Інформаційний центр ФК „Карпати”

31 Липня 2006

Схожі новини
Спонсори