Офіційний сайт ФК «Карпати» Львів

Карпатівська кузня

Півзахисник „Карпат” Ігор Худоб’як взяв участь у посвяті молодих футболістів

„Худоб’як, Худоб’як” – притишені звуки миттєво розлетілися по актовому залу середньої школи № 73. Його неслухняні кучері відразу впізнали. Юні п’ятикласники, які стояли в довгій шерензі, очікуючи на свій вихід, великими очима проводжали поглядом правого півзахисника „Карпат”, який, накульгуючи, йшов до свого місця. Усі діти вдягнені однаково: чорні брюки, білі сорочки з гарасівками. Незабаром їх приймуть в карпатівську сім’ю.


Посвята у футболісти – саме так називається щорічна церемонія, яку проводять у карпатівській школі. Чимало теперішніх гравців „Карпат”, зокрема капітан команди Андрій Тлумак, пройшли через це. Проте, ані він, ані його колеги по команді прийти на дитяче свято не змогли – карпатівці готувалися до виїзду в Одесу. Лише Ігор Худоб’як, який травмувався у матчі проти „Динамо”, погодився прийти до дітей.

Перед сценою сидять учениці школи в українських строях з бандурами. Біля стіни – керівництво школи, запрошені гості, дитячі тренери. Далі священик, за ним весь зал був заповнений батьками юних талантів. Біля тренера найменших карпатівців Валерія Горячого сів Ігор Худоб’як. Розпочалося свято. Почали представляти присутніх. Можна було очікувати, що найбільше овацій на свою адресу збере саме Худоб’як. Він встав, але коли вибухнули аплодисменти, відразу скромно сів на крісло. Виявляється, п’ятикласники ретельно готувалися до свята. Окрім того, що вони починають робити перші кроки у футболі, дітям довелося вивчити близько десятка нових пісень, зокрема карпатівський гімн, який вони співали, не шкодуючи голосових зв’язок. Для батьків і дітей були і гра бандуристок, і вірші про футбол, і фортепіанні етюди.

Згодом слово взяв директор карпатівської школи Богдан Цап: „Нашу школу засновано у 1963 році. Не важко здогадатися, що їй рівно стільки років, скільки нашій рідній команді. Відтепер наша школа перейшла під карпатівське крило, тож дуже приємно, що керівництво клубу в особі Почесного президента Петра Димінського, генерального директора Олександра Єфремова та спортивного директора Юрія Дячука-Ставицького нам в усьому допомагає.”

Згодом говорили батьки, бажали майбутнім карпатівцям гідно представляти клуб, пам’ятати про славні традиції „Карпат”. Не обійшлося і без подарунків. Керівництво клубу та школи подарували дітям спортивні сумки, в яких були комплект зелено-білої форми, карпатівські шалики та книжки про львівський футбол. Ясна річ, найкращим подарунком для дітей стало те, що вони отримували сумки з рук Ігоря Худоб’яка, який кожному хлопцеві тис його маленьку долоню. Коли свято закінчилося, діти й усі присутні обступили карпатівського хавбека тісним кільцем. Просили його поставити автограф і на м’ячі, і на прапорці, і на книжці. За словами улюбленця львівської публіки, він не очікував на такий прийом. „Я пам’ятаю, як мене тато завів на футбол. Тоді падав сильний дощ. Я не знав в чому треба прийти, тож довелося грати в чому був – старенькому спортивному костюмі і маленьких гумаках. Мені це свято дуже сподобалося, мене так у футболісти не посвячували”. Директор школи Богдан Цап каже, що таке свято традиційно відбувається з 1992 року.

Коментар

Валерій Горячий, тренер-викладач СДЮШОР „Карпати” (футболісти 1996 р.н.)

Зараз рано давати аванси дітям. Дуже часто буває, що в 10 років дитина може робити на полі усе, а за три роки припинить грати. Ми придивляємось до дітей, якими темпами вони додають, як всмоктують тренерську науку. Це дуже копітка робота і вона потребує взаємної віддачі. Окрім того, тренер повинен бути психологом. Він повинен знайти в дитині струну, щоб вона задзвеніла. Потім постійно грати на ній, щоб дитина була в тонусі. Фанатичних дітей мало, їх потрібно скеровувати у колію. Я працюю дитячим тренером вже 27 років. За цей час виховав багатьох футболістів, які вже закінчили кар’єру. Серед теперішніх гравців –Тлумак, Семочко, Войтович, Женюх та багато інших.

Ростислав Ящишин, Лілія Сахон

Semper tiro
Цього року юними карпатівцями (1996 року народження) стали: Олег Мозіль, Олег Карабін, Остап Кулинич, Юрій Брунець, Віталій Патуляк, Юрій Труш, Володимир Дідух, Ігор Сулима, Юрій Тодераш, Богдан Грабець, Юрій Стасишин, Степан Якобечко, Олег Чеботарь, Олег Мазур, Іван Диня, Назар Кудлай, Павло Макогін, Борис Колос, Ігор Богач, Микола Якимець, Ігор Котик, Юрій Музика, Роман Чечкевич, Мирослав Карпа.

Велика карпатівська сім’я
До тренерського штабу СДЮШОР „Карпати” входять Юрій Сусла, який спеціально займається з воротарями, Ярослав Кікоть, Геннадій Погорілець, Валерій Горячий, Андрій Карімов, Борис Рассихін, Володимир Щерба, Василь Леськів, Роман Деркач; молоді тренери Тарас Ткачик, Андрій Грінер, Олег Бойчишин, Андрій Гайдук, які, що характерно, є випускниками саме СДЮШОР «Карпати». Завуч школи Андрій Шандор - арбітр ФІФА. Директорами школи працювали Анатолій Крощенко, Іван Герег, а з 1989 р. по теперішній час - Богдан Цап.

Колишні тренери школи працюють нині в командах майстрів, а саме: Юрій Дячук-Ставицький - у львівських “Карпатах”, Віктор Ходукін – в Азербайджані, Мирон Маркевич - у харківському “Металісті”, Федір Чорба - в Угорщині, Ігор Артимович – в «Оболоні».
Найвідоміші випускники СДЮШОР “Карпати” - Р. Зуб, В. Мороз, Р.Толочко, О.Швець, М.Сич, О.Бойчишин, В.Кардаш, В.Ошийко, Т.Гамарник, Ю.Вірт, Ю.Беньо, Є.Михайлів, К.Лемішко, брати Андрій та Богдан Мазури, М.Гурка, М.Лапко, В.Мавдрик, В.Постранський, Р.Марич, О.Венчак, Р.Вільгуцький, Д.Семочко, Ю.Войтович, Р.Личак, І.Краївський, В.Сидорко, О.Лужний, Р.Забранський, А.Тлумак. Серед випускників останніх років відзначимо Г.Фамуляка, Л.Іванського, Н.Литвина, В.Ковцуна, В.Поліванова, Ю.Удича, К.Деревльова, Ю.Паньківа, А.Кікотя, Б.Шуста, братів Бориса та Григорія Баранців, О. Женюха, Б. Когута, Ю. Фурту.

Підготував Юрій Назаркевич

Гімн „Карпат” (альтернативна версія авторства Романа Голубовича)

„Карпати” – гордість – символ міста Львова

„Карпати” – гордість – символ міста Львова!
А Львів, мій друже, гордість України!
Сьогодні – переможем! Вся й розмова...
Були в нас перемоги – будуть й нині!

Прямує вболівальник на змагання.
Від Бога це видовище – футбол!
Та як нам не любить рідні „Карпати”!
І лине знов над Львовом вигук „Го-о-ол!”

Приспів
„Карпати”! „Карпати”!
Футбол нам рідна Мати!
Львів будем прославляти!
Життєвий наш девіз:
„Завжди перемагати!!!”

Я вірю, що „Карпати” – переможуть.
В „Карпати” є психологія така,
Свої здобутки і традиції примножать
Була сьогодні гра! І ще й яка!

Мій друже, знай! Що вже не за горами
Той час, й будуть „Карпати” – чемпіон!
Ми завжди будем з керівництвом і гравцями,
Здолаємо футбольний марафон.

Приспів
„Карпати”! „Карпати”!
Футбол нам рідна Мати!
Львів будем прославляти!
Життєвий наш девіз:
„Завжди перемагати!!!”

Чудова є команда в Україні!
„Динамо” чи „Шахтар”? Та ні – „Карпати”.
Зміцніємо в футбольній ми родині
Успішно у Європі будем грати!

Тремтітимуть вже й „Барса”, „Челсі”, „Рома”,
„Манчестер” і „Мілан” зумієм переграти!
Якщо ж будуть невдачі – значить прийшла втома
Та вболівальник зрозуміє, бо любить він „Карпати”.

Приспів
„Карпати”! „Карпати”!
Футбол нам рідна Мати!
Львів будем прославляти!
Життєвий наш девіз:
„Завжди перемагати!!!”

А поки що прохаю тебе, друже!
Завжди і всюди підтримаєм „Карпати”!
12-й гравець потрібен дуже-дуже
Така в нас доля – лиш перемагати!

Цей вірш – підтримка рідним „Карпатам” (керівництву, гравцям, юним футболістам, вболівальникам). 16.11.2006, Роман Голубович

20 Листопада 2006

Схожі новини
Спонсори