fbpx
Купуйте онлайн без черг!КВИТКИ
Карпатівські рюкзаки зі знижкою 50% - лише 325 грн!FCKL Store

ІСТОРІЯ

1963

Офіційна дата створення команди «Карпати» - 18 січня 1963 року. У 1962 році львівська команда «Сільмаш», вигравши чемпіонат і Кубок Львівської області, здобула право грати у класі «Б». Проте у 1963 р. Федерація футболу СРСР провела реорганізацію радянського футболу - створено другу групу класу «А», де було передбачено місце для команди зі Львова. До того в місті був лише СКА Львів, тож керівництво міста вирішило створити новий, цивільний, профспілковий колектив.

1964

У середині 60-х львів'яни закінчували чемпіонати у другій групі класу «Б» переважно у першій десятці - для вищих досягнень бракувало стабільності виступів. Серед гравців виділялись захисник Володимир Валіонта, півзахисник Ігор Кульчицький, нападники Анатолій Крощенко, Валентин Гусєв, Борис Рассихін.

В 1964 році команда посіла 10-е місце серед 27 команд другої групи класу «А». У Кубку СРСР дійшла до 1/16 фіналу, де поступилась «Шиннику» з Ярославля.

1965

Посівши 9 місце серед 32 клубів, «Карпати» мали у перехідних іграх боротися із переможцем української зони класу «Б» - СКА (Львів), а згідно з регламентом міг залишитися один представник від міста. СКА, клуб досвідченіший, переміг 2:0 і 3:0. Але керівництво радянського футболу в останній момент вкотре змінило структуру першостей і до другої групи класу «А» потрапили обидві команди.

1966

У чемпіонаті 1966 р. відбулося значне оновлення складу команди, дебютувало багато молодих футболістів, які згодом прославляться на всесоюзній арені перемогою у Кубку СРСР 1969 року та виходом до вищої ліги.

Це, зокрема, Ростислав Поточняк і Володимир Данилюк. Юні гравці були недосвідченими - зміна поколінь негативно позначилась на результатах - у 1966 та 1967 роках «зелено-білі» фінішували, відповідно, на 14 і 7 позиції.

1967

Курс на омолодження послідовно і жорстко проводив головний тренер Євген Лемешко. Потроху гра налагодилась - якщо на початку сезону 1967 перемоги давались важко, то у другій половині чемпіонату Карпати були серед лідерів і тільки дві поспіль поразки на фініші відкинули колектив на 7-е місце. Також 22 серпня 1967 р. в грі проти «Труда» у Воронежі свій перший м’яч за «Карпати» забив Володимир Данилюк. Протягом 1960-х і 1970-х років цей футболіст стане найкращим бомбардиром в історії клубу, а його рекорд, 88 голів, не побито і до сьогодні.

1968

12 серпня «Карпати» зафіксували найбільшу лігову перемогу за всі часи - у Львові «Неман» програв з рахунком 0:8. Протягом першості «Карпати» забили 80 голів у 40 матчах і отримали приз журналу «Старт» за найкращу різницю забитих і пропущених м'ячів (+46). Цей випадок залишився єдиним в історії, коли приз отримала команда не з вищої ліги.

«Карпати» виграли змагання у підгрупі і здобули право змагатися за вихід до вищої ліги. Перед вирішальним матчем з «Уралмашем» львів'яни мали на очко менше від росіян. Гра завершилась з рахунком 1:1 - гол росіяни забили з офсайду, який не помітив боковий арбітр Хярмс, і у «вишку» вийшли свердловці. Наступного року той самий лайнсмен судитиме гру «Карпат» у фіналі Кубка СРСР, після якої визнає, що упереджене ставлення до українців було наслідком вказівок «зверху» - до вищої ліги мусів потрапити «Уралмаш».

1969

У Кубку СРСР «Карпати» в домашніх матчах здолали одеський СКА, «Арарат», «Чорноморець» і в 1/4 фіналу у гостях перемогли воронезький «Труд». У півфіналі карпатівці вибили миколаївський «Суднобудівник» - 2:0. Влада Львова замовила спецпотяг, який доставив до столиці СРСР львівських уболівальників.

17 серпня 1969 року «зелено-білі» вийшли на поле стадіону в Лужниках на поєдинок проти фаворита - вищолігового СКА (Ростов). Перед початком гри капітан «Карпат» Ігор Кульчицький згідно з протоколом потиснув руки всім суддям, окрім бокового Еугена Хярмса. Львів'яни пропустили вже на 20-й хвилині, але тисячі вболівальників із Галичини гнали улюбленців вперед. У другому таймі українці переломили хід гри завдяки голам Лихачова і Булгакова та довели матч до перемоги.

1970

«Карпати» вибороли право представляти країну у Кубку володарів кубків сезону 1970/71. На першому етапі, 1/16 фіналу, українці грали проти румунської «Стяуа». Тоді бухарестців тренував Штефан Ковач, який згодом прославився роботою в «Аяксі». Перший матч у Львові проходив за переваги «Карпат», але свої моменти вони не використали, ще й пропустили гол на 88-й хвилині - поразка 0:1. Спеціалісти відзначали хорошу гру господарів, зазначивши, що певна нервозність і брак досвіду виступів на найвищому рівні зіграли свою роль. Бойова нічия 3:3 у Бухаресті вивела в 1/8 румунів.

«Зелено-білі» виграли чемпіонат, випередивши «Кайрат», «Дніпро» (який тоді тренував Валерій Лобановський) і московський «Локомотив» і вийшли до вищої ліги. Цих успіхів досяг з клубом наставник Ернест Юст - з вихованців галицького і закарпатського футболу він створив колектив, який прославився командною грою і зумів втриматися у вищій лізі.

1971

Перша для «Карпат» гра у найвищому дивізіоні відбулася 8 квітня 1971 р. в Єревані проти «Арарату». Вірмени відкрили рахунок, але Ігор Кульчицький вирівняв становище з пенальті - 1:1. Штатний пенальтист «левів» Кульчицький того року реалізував всі 7 пенальті і став найкращим бомбардиром команди. Перший сезон у найвищому дивізіоні клуб завершив на 10 позиції серед 16 команд, але набрав 28 очок, стільки ж як і Торпедо (М), яке було на сьомому місці.

Саме у цьому чемпіонаті, 27 червня 1971 року, на стадіоні «Дружба» зібралася найбільша аудиторія за всю історію арени - 51 тисяча глядачів. Львів'яни приймали майбутнього чемпіона СРСР, київське «Динамо». «Карпати» виграли 3:1, а цю гру досі вважають однією з найкращих в історії клубу.

1972

У лютому 1972 року Ернеста Юста було звільнено з посади головного тренера. Працівники обкому партії перевіряли роботу начальника команди Карла Мікльоша, який, зокрема, мав дбати про те, щоб команда відвідувала музей Леніна та проводити виховну роботу. Зрештою 1972 року з посад усунено Карла Мікльоша і тренера Анатолія Полосіна за «слабку політико-виховну роботу у колективі». У 1970-х роках «Карпати» були єдиною командою вищої ліги СРСР, у якій розмовляли українською мовою, що могло зачіпати інтереси партійних чиновників.

Перед чемпіонатом клуб покинули відразу три форварди «основи»: Янош Габовда, Володимир Булгаков і Роман Хижак. Натомість, прийшов Едвард Козинкевич - гравець збірної СРСР, який у її складі здобуде «срібло» на чемпіонаті Європи 1972. У сезоні 1972 «зелено-білі» вийшли до півфіналу Кубка СРСР, де поступилися московському «Спартаку».

1973

У 1973-му році команду врятувало тільки «нововведення» чемпіонату у вигляді післяматчевих пенальті. Коли матч закінчувався внічию, команди пробивали пенальті, щоб визначити кому ж дістанеться єдине очко. Якби не це правило, то команда зайняла би не 14, а 15 місце і вилетіла би у першу лігу.

1974

Ернест Юст повернувся на посаду головного тренера у 1974 році вже надовго. Після першого кола львівська команда пасла задніх, та перемоги на фініші чемпіонату над «Торпедо», «Зенітом» та московським «Динамо» вивела клуб на 11 місце в чемпіонаті 1974 року.

1975

У сезоні 1975 року клуб нарешті вибився із зони вильоту і показав сильну гру, наприклад, дві нічиї 2:2 з тогорічним чемпіоном «Динамо» (Київ). Львів’яни вперше більше м’ячів забили ніж пропустили, а бомбаpдири Данилюк та Хижак опинилися серед кращих в чемпіонаті. Підсумок - наразі найкраще місце за весь час виступів у вищій лізі, шосте.

1976

Сезон 1976 року радянські чиновники розділили на 2 окремі чемпіонати, в кожному з яких розігрували медалі: 1976 (весна) і 1976 (осінь). Навесні львів'яни набрали порівну очок з тбіліським «Динамо». Долю бронзи вирішила різниця м'ячів, яка виявилась кращою у грузинів - «Карпати» посіли 4 місце.

В осінній першості «зелено-білі» до останнього туру боролися за срібло. «Карпати» вирішальну гру проводили вдома проти «Зеніта». У Львові вже навіть почали виготовляти значки з написом «Карпати» - срібло. Але росіяни перемогли 0:3. Таким чином «Карпати» дуже погіршили різницю м'ячів, тому не лише не здобули срібні медалі, а й втратили «бронзу». Подібного шансу на медалі у вищій лізі СРСР клуб вже ніколи не мав.

1977

Ця невдача негативно вплинула на ставлення до клубу керівництва міста та спричинила невдалий старт у першості-1977. Головний тренер Ернест Юст під тиском керівництва почав омолодження складу, що погано позначилось на стабільності команди. «Карпати» посіли передостаннє, 15-те, місце і вилетіли до першої ліги. Натомість у команді дебютувало багато молодих виконавців, які в наступні роки визначатимуть стиль гри команди: Андрій Баль, Олег Родін, Ярослав Думанський, Юрій Суслопаров. Вони вже тоді ввійшли до складів юнацької та молодіжної збірних СРСР.

1978

У першій лізі «зелено-білі» були серед лідерів і перед останнім туром на 1 очко випереджали «Динамо» (Мінськ), яке і було конкурентом у боротьбі за 3 місце, що давало перепустку до вищої ліги. Саме у Мінську «Карпати» проводили останню гру першості. Матч закінчився суддівським скандалом: на 10-й хвилині у ворота львів'ян призначено пенальті, а суддя вилучив найкращого голеадора гостей Степана Юрчишина, хоча той узагалі стояв осторонь епізоду. «Динамо» перемогло і в підсумку випередило «Карпати» на 1 очко, що стало путівкою до «вишки».

У середині сезону 1978, за власним бажанням залишив команду багаторічний наставник Ернест Юст. Він працював у клубі ще з часу його заснування, тож вирішив зняти цей багатолітній психологічний тягар і змінити обстановку.

1979

1979 рік став бенефісом нападника Степана Юрчишина - він встановив рекорд першої ліги, забивши за сезон 42 голи (у 42 проведених поєдинках). Завдяки такій результативності форварда навіть запросили до національної збірної СРСР, де серед інших футболістів він був єдиним представником з нижчої ліги. «Карпати» того року забили у чемпіонаті 89 голів, упевнено посіли 1 місце і аж на 8 очок випередили найближчого переслідувача.

1980

Лише на рік повернулися Карпати до вищої ліги. Травма Степана Юрчишина, конфлікт в команді між основними гравцями, зміна тренера, рекордна за всі роки кількість гравців, які виходили у матчах чемпіонату - аж 25, не дозволили закріпитися у найвищому дивізіоні і «Карпати» знову опустилися до першої ліги. Невдача призвела до звільнення з посади старшого тренера Іштвана Секеча, з яким Карпати лише рік тому успішно здолали вершину.

1981

У чемпіонаті 1981 року в першій лізі карпатівці посіли лише 11 сходинку. Перед сезоном до київського «Динамо» перейшли лідери колективу Андрій Баль, Юрій Суслопаров і Ярослав Думанський. Баль та Суслопаров рік потому будуть виступати за збірну СРСР на чемпіонаті світу в Іспанії.

Також перед чемпіонатом 1981 завершив кар'єру ветеран, останній у команді володар Кубка-1969 Лев Броварський. Його досягнення - 412 ігор у барвах «Карпат» - ніхто не побив і дотепер. Ще до закінчення чемпіонату по Львову ходили чутки про можливість об'єднання двох міських команд: «Карпати» і СКА (Львів) заради створення сильного і конкурентноздатного колективу.

1982

У перших числах січня 1982 року керівництво обласного футболу, пославшись на складність фінансування аж двох команд майстрів і невдалого виступу в останньому сезоні, вирішило об'єднати два клуби. Профспілкову команду «Карпати» ліквідували, а її місце у першій лізі зайняла армійська команда СКА «Карпати», створена на основі друголігового клубу СКА (Львів), що підпорядковувалась військовому відомству.

Колектив зліпили із гравців СКА та «Карпат», додавши кількох приїжджих гравців. Тренером призначили російського фахівця Миколу Самаріна. Цей крок надовго відлучив Львів від великого футболу.

1989

У 1989 році клуб узагалі виступив катастрофічно і посів останнє, 22-е, місце. СКА не міг перемогти 16 матчів, а на виїзді команда програла 18 з 21 ігор. Матч з «Котайком» на львівському стадіоні «Дружба» 11 липня 1989 року встановив абсолютний антирекорд сезону. На цю гру прийшло подивитися 54 глядачі.

Того року було вирішено відродити цивільну команду «Карпати», яка розпочала виступи із другої ліги. Її ігри збирали у Львові в середньому від 8 до 10 тисяч людей.

1990

«Карпати» вибороли бронзові медалі. У керівництві клубу відбулися суттєві зміни. Ще у грудні 1989 року старшим тренером шляхом голосування було обрано Володимира Булгакова. Також було вирішено перейменувати стадіон «Дружба» на стадіон «Україна». 17 квітня вперше під акомпанемент гімну «Ще не вмерла Україна» відбулося урочисте відкриття у Львові сезону-90.

До історичних подій карпатівського року віднесемо і поїздки «Карпат» до Америки та Англії. «Карпати» здобули також одну зі своїх найбільших перемог у радянських чемпіонатах, здолавши «Ширак» з Ленінакана - 8:1.

1991

Останній, 54-й радянський чемпіонат, в якому брали участь «Карпати». Оскільки ризька «Даугава» в останній момент підтвердила свою участь у першій лізі, то львівська команда знову стартувала у західній, перехідній зоні другої ліги СРСР. І карпатівці на останок «гримнули» дверима, виборовши золоті медалі чемпіонату.

Замість Ростислава Поточняка, який очолив «Карпати» ще у грудні 1990 р., старшим тренером було призначено його помічника Степана Юрчишина, який ще торік виходив на поле у складі карпатівців. Щодо кадрових змін у складі «Карпат», то серед новобранців з’явився і американець українського походження Богдан Недільський.

1992

Розпочався новий відлік в історії «Карпат». Як чемпіони буферної зони другої ліги колишнього Союзу, карпатівці були серед вищоліговців прем’єрного чемпіонату України. У січні новим президентом клубу було обрано Богдана Кобрина, який замінив на цій посаді Карла Мікльоша.

Анатолій Мущинка став автором першого голу в національних чемпіонатах, коли «Карпати» зіграли в Одесі внічию з місцевим «Чорноморцем» (2:2). Згодом, щоправда, «зелено-білі» не надто вдало виступали у чемпіонаті, здобувши першу перемогу лише у сьомому турі. І лише вдалий фініш дозволив команді залишити небезпечну зону.

1993


Перший карпатівський сезон за системою «осінь-весна». Команду прийняв Мирон Маркевич. Якщо в чемпіонаті львів’янам важко давались перемоги, то в чотирьох кубкових поєдинках не залишили шансів суперникам. А у фіналі Кубка України, у Києві на поле тоді ще Республіканського стадіону «Карпати» поступилися «Динамо» з мінімальним рахунком (1:2), але здобули згодом право представляти Україну у Кубку володарів кубків.

Після 23-річної перерви відбувся другий старт «зелено-білих» в єврокубках, однак «леви» не зуміли здолати ірландський «Шелбурн». Саме у цьому сезоні зафіксовано перший «український» хет-трик «Карпат», автором якого 14 листопада 1993 року став Андрій Покладок у матчі про «Дніпра».

1994

Цей сезон запам’ятався і повторним травневим драматичним для «Карпат» кубковим поєдинком в Одесі, де «рикошет» не дозволив зелено-білим другий рік поспіль вийти до фіналу. У 3-му національному чемпіонаті карпатівці вперше увійшли до п’ятірки кращих команд України.

1995

В ході першого кола відбулася зміна президента ФК «Карпати» - замість Богдана Кобрина клуб очолив Роман Гірник. У 4-му чемпіонаті «Карпати» набирали очки переважно на своєму полі. Наприклад, у другому колі карпатівці, виступаючи на виїзді, у восьми матчах зазнали сім поразок і здобули лише одну перемогу в Шепетівці, над аутсайдером «Темпом». У підсумку - восьме місце у таблиці.

Цей сезон запам’ятався і святкуванням 100-річчя львівського, українського футболу, а також відзначенням срібного ювілею, 25-ліття від часу здобуття «Карпатами» Кубку колишнього Радянського Союзу.

1996

У липні під час перерви між чемпіонатами замість Мирона Маркевича головним тренером став 38-річний Володимир Журавчак. У непростій ситуації опинився молодий тренер, адже фактично довелось створювати нову команду.

Залишили клуб Олександр Євтушок («Дніпро») та Василь Леськів (ФК «Львів»). Після осінньої частини чемпіонату карпатівці посідали п’яте місце, набравши 29 очок. А у другому колі «Карпати» у восьми виїзних матчах зазнали сім поразок і здобули лише одне очко - у Вінниці.

1997

Перший сезон, який був проведений під егідою новоствореної ПФЛ. Після завершення чемпіонату написали заяви на звільнення Володимир Журавчак та його помічник Богдан Бандура, мотивуючи, що їх підопічні не виконали поставлених на сезон завдань. І «Карпати» знову очолив Мирон Маркевич.

В цілому вболівальники залишилися задоволеними виступами «Карпат», які ледь не зачепилися за четверте місце, що давало право грати в єврокубках. Саме у 6-му чемпіонаті «Карпати» зіграли свій 1000-й матч в рамках чемпіонатів СРСР та України і здобули перемогу над амбіційним «Шахтарем» - 1:0.

1998

Один з найпам’ятніших сезонів «Карпат», в якому команда здобула бронзові медалі. Саме у 7-му чемпіонаті «Карпати» після 26-річної перерви перемогли київське «Динамо», та ще й на його полі. Саме у цьому чемпіонаті воротар «Карпат» Богдан Стронціцький встановив на той час рекорд ліги, зберігши на виїзді ворота «сухими» впродовж 641 хвилин.

Восени 1997 року на стадіоні «Україна» дебютував і талісман «Карпат» - Левчик, роль якого багато років виконував заслужений артист України Першого українського театру для дітей та юнацтва Олександр Дейцев.

1999

Замість дерев'яних лавок на стадіоні «Україна» було встановлено пластикові сидіння. Львів втретє готувався приймати ігри «Карпат» у Кубку УЄФА, цього разу завдяки виходу до фіналу Кубка України, де «зелено-білі» знову ж таки поступилися в Києві «Динамо» (0:3).

1 березня «Карпати» очолили Степан Юрчишин та його помічник Андрій Карімов. Саме у 8-му чемпіонаті було встановлено індивідуальний рекорд результативності за сезон, за час виступів «Карпат» у національних чемпіонатах. І рекордну планку - 16 м’ячів - підкорило відразу двоє форвардів - Іван Гецко та Олександр Паляниця. Цей рекорд тримається і дотепер.

2000

Досягнення «левів» у 1990-х (два виходи до фіналу Кубка України, бронзові медалі чемпіонату) не вимагали надмірного бюджету і матеріальних витрат, які в українському футболу почали різко рости на початку 2000-х років. Унаслідок цього збільшилась плинність кадрів, адже хороші гравці дістали можливість отримувати у клубах-грандах дуже високі гонорари. «Карпати» намагались запрошувати іноземних футболістів, у деяких випадках переборщивши з цим.

2001

В чемпіонаті 2001/02 років у барвах клубу виступило аж 37 гравців (серед них 9 іноземців) - найбільша кількість в історії команди. Команда перетворилась на середняка вищої ліги, а тренери змінювалися щокілька місяців. Безпрецедентним став випадок з Мироном Маркевичем - у 2001 році він очолив «Карпати» вже втретє у кар'єрі, а в 2003 навіть учетверте, але врятувати команду не зміг.

2002

Один з найскладніших сезонів в історії «Карпат», у якому львівська команда провела два різних кола. Якщо за підсумками першої половини чемпіонату «Карпати» посідали 3-е місце , то у весняній частині сезону 2001/2002 р.  набрали найменше (5) очок серед вищоліговців.

Саме в 11-му чемпіонаті вперше в історії «Карпат» діями команди по черзі керували відразу троє головних тренерів. Спочатку Мирон Маркевич (16 ігор), згодом Володимир Журавчак (9 ігор) та Лев Броварський (1 гра). Саме в 11-му чемпіонаті ФК «Карпати» вперше був представлений у трьох українських лігах ( у першій лізі виступали «Карпати-2», які були об’єднані з ФК «Львів», у другій лізі - «Карпати-3»).

2003

У цьому чемпіонаті діями команди по черзі також керували відразу троє головних тренерів. Спочатку Лев Броварський (9 ігор), згодом Валентин Ходукін (6 ігор) та серб Іван Голац (15 ігор). Оглядаючись на пройдений «Карпатами» турнірний шлях у першому колі сезону 2002/2003 рр. впадає в очі аритмія проходження командою цього відрізку чемпіонату.

Тут були і яскраві матчі, і відверті провали. На фініші підопічні Івана Ґолаца також опинилися на 7-му місці, зробивши порівняно з минулим чемпіонатом хоч невеликий, але крок вперед.

2004

Навесні 2004 команда посіла передостаннє, 15-е місце у чемпіонаті і вилетіла до першої ліги, де виступала протягом двох сезонів. Після пониження у класі команду залишила низка сильних і амбіційних футболістів (Сергій Мізін, Сергій Даниловський, Тарас Кабанов, Сергій Ковальчук та інші).

2005

У сезоні 2005/06 команда досягла унікального, як для клубу з першої ліги, успіху в Кубку України, діставшись півфіналу і здолавши на шляху три команди вищої ліги. Всі 3 голи у домашніх перемогах над «Чорноморцем» (1:0), «Шахтарем» (1:0) і «Ворсклою» (1:0) забив бразильський нападник Батіста.

Особливо сенсаційним був результат гри із «Шахтарем», тогочасним чемпіоном України. Керівництво донецького клубу було настільки вражене надійною грою львівського воротаря Богдана Шуста, що купило футболіста у перше можливе трансферне вікно - вже через 3 місяці. За результатами сезону «Карпати» посіли 2-е місце у першій лізі і вибороли право знов виступати у найвищому дивізіоні.

2006

Першість 2006/07 клуб провів сильно, посівши 8-е місце. Найкращим бомбардиром став Батіста, який забив 10 голів. У наступні роки «Карпати» потерпали від так званого «синдрому другого сезону» - після повернення до «вишки» і хорошого виступу у першому сезоні в наступній першості часто настає спад.

2007

У чемпіонаті 2007/08 львів'яни продовжили список значних кадрових втрат - із львівської команди після виходу до вищої ліги пішов ряд старших, досвідчених гравців, лідерів колективу (Распопов, Тимчишин, Тлумак, Сучков, Батіста), яких замінила місцева молодь - вихованці західноукраїнського футболу.

Омолоджений склад показував нестабільну гру, про що свідчить, наприклад, розгром у Києві влітку 2007: «Динамо» - «Карпати» - 3:7 чи поразка у жовтні того ж року в Одесі від «Чорноморця» з рахунком 0:4. У підсумку - 10-е місце у чемпіонаті.

2008

В 2008 році, після виходу до вищої ліги ФК «Львів», уперше в історії там виступало 2 львівські команди. Ще раніше перша офіційна зустріч цих клубів завершилась несподівано - у вересні 2006 року тоді ще першолігові «міщани» вибили «Карпати» з Кубка України в 1/16 фіналу. Реванш було взято 15 листопада 2008 року, коли у дербі «зелено-білі» обіграли ФК «Львів» 4:2, поступаючись протягом гри 0:2.

Врешті-решт, Олег Кононов зумів підібрати виконавців, які творять на полі єдиний колектив. Команда блискуче почала весняну частину першості: домашні перемоги 3:0 над «Чорноморцем», «Кривбасом»і виїзний розгром «Іллічівця» 5:1, який став найбільшою виїзною перемогою «Карпат» за всю історію виступів у вищій лізі.

2009

Львівське дербі припало на останній тур чемпіонату. Матч був дуже важливим для «Львова», оскільки навіть нічия дозволила б команді залишитись у Прем'єр-лізі. Проте «Карпати» перемогли 2:1, а «міщани» вилетіли до першої ліги.

В середині серпня 2009 року клуб святкував 40-річний ювілей здобуття Кубка СРСР 1969 року. Оскільки за право володіти Кубком тривав судовий процес між Російським футбольним союзом і московським «Спартаком», керівництво клубу у 2007 році вирішило виготовити точну копію трофею - окремі частини виготовляли ювеліри Львова, Тернополя і Києва, кришталь привезено зі Словаччини. Завдяки цьому створено унікальну й достовірну копію кришталевого кубка.

2010

Доля виходу до єврокубків вирішувалася у матчах проти лідерів. І «Карпати» досягли свого, обігравши «Дніпро», «Динамо» і «Таврію». Гравцями головної команди зацікавилися тренери збірної України, які не пропускали жодної карпатівської гри. До збірної викликали Ігоря Ощипка, Артема Федецького, Ігоря Худоб’яка, Дениса Кожанова. Тим часом молодіжний склад здобув золоті медалі, причому підопічні Романа Толочка відірвалися від переслідувача на 11 очок.

У сезоні 2010/2011 клуб вперше здолав стартовий етап Ліги Європи, перемігши ісландський «Рейк’явік» і грузинський «Зестафоні», а в плей-оф «Карпати» сенсаційно вибили з розіграшу володаря Кубка і Суперкубка УЄФА 2000 років турецький «Галатасарай». У групі до «Карпат» потрапили «Боруссія» (Дортмунд), ПСЖ та іспанська «Севілья».

2011

Під час зимової паузи «Карпати» взяли участь у турнірі «Copa del Sol», що проходив в іспанських містах Ельче та Ла Манга. В 1/8 «Карпати» перемогли норвезький «Молде» (1:1, пен - 4:3), у чвертьфіналі - шведський «Ґетеборг» (1:0), у півфіналі - норвезький «Олесунн» (1:1, пен - 7:6). У фіналі «Карпати» здолали «Шахтар» - 1:0. Перемога у цьому турнірі стала першим міжнародним титулом клубу.

Чемпіонат України підопічні Кононова, як і попередній турнір, завершили на 5-му місці. Суперником «зелено-білих» в ЛЄ став ірландський «Сент-Патрікс Атлетік», який львів`яни перемогли із загальним рахунком 5:1. У плей-оф львів'яни зустрілися з грецьким ПАОКом. У гостях «Карпати» програли 0:2. Матч-відповідь закінчився нічиєю 1:1, тож на цьому єврокубковий сезон було завершено.

2012

У чемпіонаті команда врятувалася від вильоту лише в останньому турі. Впродовж сезону, після відставки Олега Кононова, «зелено-білих» очолювали відразу три наставники: Павло Кучеров, Володимир Шаран, Юрій Дячук-Ставицький.

Кращими були виступи в Кубку України, де команда пробилася до півфіналу. На шляху до свого третього фіналу галичан зупинив донецький «Металург», що був сильнішим у нереальній серії пенальті - за підсумками 16-ти ударів сильнішими виявилися господарі - 7:6. Наприкінці року, уже під керівництвом Ніколая Костова «Карпати» розгромили «Кривбас» (6:0) і переписали клубну історію, встановивши нову позначку у графі «найбільша перемога в чемпіонатах України».

2013

Рік розпочався з переходу одного з провідних футболістів команди іспанця Лукаса до київського «Динамо». Протягом сезону команда позбулася і головного тренера - болгарина Ніколая Костова.

Результат чергового сезону був аналогічним минулому - рятівне 14-те місце, що дозволило «Карпатам» зберегти прописку в еліті. Перед новим чемпіонатом команду прийняв Олександр Севідов, з яким «Карпати» наступного року фінішували 11-ми. Тренер почав довіряти молоді, зокрема Володимиру Костевичу та Роману Підківці. Один з найяскравіших матчів команди на чолі з Севідовим - блискавична домашня перемога у матчі з «Шахтарем» (3:2).

2014

Влітку «Карпати» очолив хорват Ігор Йовічевіч, який на початку 2000-их виступав у зелено-білій футболці. Складність ситуації, в якій опинився клуб - заборона реєструвати нових футболістів. «Леви» продовжили робити ставку на власних вихованців. В команді виступали лише два легіонери: словенець Ґрегор Балажіц і грузин Муртаз Даушвілі. Команда знову фінішувала за крок від вильоту - на 13-му місці, однак нагоду зіграти на найвищому рівні отримали чимало молодих гравців.

Цього ж року «Карпати» презентують новий варіант червоно-чорної форми, яку спеціально було виготовлено іспанською фірмою Joma.

2015

Чіткий вектор розвитку клубу в плані підготовки власної молоді посприяв великій кількості талановитих хлопців, які у юному віці дебютували у Прем’єр-лізі. 1-го березня у матчі з донецьким «Металургом» свою першу гру на найвищому рівні проведуть 18-річний Дмитро Кльоц, 17-річні Мар’ян Швед та Олексій Гуцуляк. Через два місяці дебютує за «Карпати» і Василь Кравець. Вже зовсім скоро троє останніх поїдуть підкорювати Піренеї.

У серпні цього року Швед стане гравцем «Севільї», переможцем Ліги Європи. Цей трансфер згодом назвуть одним з найбільш сенсаційних і знакових в українському футболі останніх років.

2016

25-й футбольний сезон «Карпат» в чемпіонатах України запам’ятається ідентичними виступами усіх трьох клубних команд. Основа, «молодіжка» і юніорська команда посядуть 7-і місця у своїх змаганнях, причому головна команда до останніх турів зберігала шанси на зону Ліги Європи.

У червні клуб оголосить про ще один гучний трансфер - відбудеться перехід вихованця клубної Академії Олексія Гуцуляка у «Вільярреал». Трохи раніше, у березні, перший матч у зелено-білій футболці проведе аргентинський нападник українського походження Ґуставо Бланко-Лещук. В особі цього гренадера «леви» знайдуть висококласного нападника, який у 25-ти поєдинках 2016-го заб’є 9 голів і стане одним з лідерів.

2017

2017 рік запам’ятається яскравою презентацією нової форми ФК «Карпати» – трьох ексклюзивних моделей, які відображають в собі філософію «зелено-білих» та традиції Західного регіону.

Щодо футбольних результатів, то завдяки вдалій серії перша команда під керівництвом Олега Дулуба змогла закріпити за собою місце в еліті, однак сам тренер був змушений залишити команду через сімейні обставини. Молодіжна команда «Карпат» виборола бронзу чемпіонату, пропустивши вперед «Динамо» та «Шахтар». При цьому молоді «леви» перемагали обох суперників.

2018

У лютому жива легенда клубу, багаторічний капітан Ігор Худоб'як, повідомив, що покидає команду: «Не виключаю, що колись повернуся до «Карпат». Вони завжди залишаться зі мною».

Завершили «Карпати» сезон 2017/2018 на 8 місці, а вже у вересні під керівництвом португальського тренера Жозе Морайша сенсаційно обіграли на виїзді київське «Динамо» — 2:0. Високу результативність демонстрував Мар'ян Швед, який за підсумками осінньої частини першості став одним з найкращих бомбардирів чемпіонату і в листопаді 2018 дебютував у Збірній України.

2019

Успішно виступили юніори «Карпат» у чемпіонаті U-19: команда Романа Гнатіва здобула бронзові нагороди.

На початку червня «Карпати» були змушені у перехідних матчах захищати право виступати в Прем'єр-лізі. У першому матчі карпатівці вдома під керівництвом Олександра Чижевського зіграли з «Волинню», яку тренував Андрій Тлумак, внічию 0:0. У Луцьку «леви» перемогли з рахунком 3:1, однак за припинення матчу на 90+6 хвилині з вини господарів поля «Волині» було зараховано технічну поразку 0:3. У вересні головним тренером «Карпат» було призначено Романа Санжара. Команда впродовж сезону боролася за виживання, і на зимову паузу пішла, посідаючи останнє місце у таблиці…

2020

«Карпати» після повернення з тренувальних зборів у Туреччині чи не найбільше серед українських клубів постраждали від пандемії коронавірусу. Кілька спалахів захворювання у команді й на додачу брак фінансування не дозволили дограти сезон 2019/2020. На початку липня клуб двічі поспіль не зміг виїхати до Маріуполя на матчі чемпіонату, що за регламентом призвело до виключення з УПЛ.

У серпні команду було включено до складу учасників Другої ліги. «Карпати» за допомогою вболівальників почали створення унікального для українського футболу проєкту – клуб без олігархів. Далі – буде…