Офіційний сайт ФК «Карпати» Львів

Жоао Діого Дженнінгс: «В Україні дуже жорсткий футбол. Вже навіть звик до постійних ударів по ногах»

Жоао Діого Дженнінгс: «В Україні дуже жорсткий футбол. Вже навіть звик до постійних ударів по ногах»

Минулої суботи він був дуже близьким до першого забитого голу в зелено-білій футболці. Втім, на шляху удару Жоао Діого Дженнінгса опинилася рука захисника «Колоса» Вадима Парамонова. Далі був нереалізований пенальті і, як наслідок, домашня поразка. Бразилець каже, що довго оговтувався після невдалого матчу, втім максимально серйозно налаштований на подальші поєдинки. В коментарі інформаційному центру клубу футболіст розповів про адаптацію у новій команді, найважливішу річ у його житті та очікування львівської зими. 

«Страшенно не люблю програвати, – зізнається Жоао Діого. – Гра з «Колосом» залишила дуже багато негативних емоцій. Однак є час для того, щоб виправити все, тому ми маємо наполегливо працювати. У Львові я ще не повністю адаптувався. Найбільше наразі заважає мені незнання мови. Але намагаюся боротися з цим і краще комунікувати з партнерами. Маю сказати, що завдяки хлопцям почуваю себе дуже комфортно в «Карпатах». Найбільше мені допомагають Абу (Абукар Мохамед – прим.), Понде, Ді Франко і Мартінс. Буває, що ми залишаємося після тренувань. Я, наприклад, відпрацьовую удари зі штрафних та пенальті».

«Я начебто звик до української кухні, – розповідає футболіст. – У Львові я також споживаю багато макаронних виробів та салатів. Проте свою улюблену страву, чурраско, в Україні я ще не куштував. Мені її не вистачає. Знаю, що зовсім скоро настане зима – з особливими емоціями чекаю на неї. Якщо чесно, то я побоююся холодів. Розумію, що не готовий до зими. Холод – це та річ, яка найбільше здивувала мене у вашій країні».

«Пригадую свою дебютну гру проти «Зорі». Так склалося, що я міг забити у першому ж своєму матчі. Коли я не реалізовую реальні гольові моменти, то дуже засмучуюся. Так само було після того поєдинку. Взагалі в Україні дуже жорсткий футбол. Абсолютно в кожному матчі захисники б’ють мене по ногах. Я вже навіть звик до цього. В таких ситуаціях намагаюся використовувати свою швидкість. Хоча не впевнений, чи я є найшвидшим футболістом «Карпат». Думаю, що Дуба (Владислав Дубінчак – прим.) швидший за мене», – каже бразилець.

«Найважливіше, що є у моєму житті – це моя сім’я. Я завдячую всім, що маю, своїй мамі і роблю все для неї. Взагалі, мої рідні завжди допомагають мені у всьому. У мене є брат і п’ятеро сестер. Ніхто з них стосунку до спорту не мав – я перший спортсмен у родині. Коли виник варіант з «Карпатами», то рідні тільки підтримали мене і мій вибір. Я з невеличкого бразильського містечка Сантарем. Навіть не знаю, що міг би розповісти про своє місто – там немає нічого відомого чи визначного (посміхається). На моє формування як футболіста суттєво вплинув місцевий фахівець Хемерсон Марія. Він тренував мене у «Фігейренсе». Вдячний йому за багато порад, які він мені давав. Також щоденно вчуся і додаю в «Карпатах». Мені лише 20, тож я на початку свого футбольного шляху», – вважає Дженнінгс.


Інформаційний центр ФК «Карпати»
Фото: © ФК «Карпати»

02 Жовтня 2019

Схожі новини
Спонсори