Офіційний сайт ФК «Карпати» Львів

Історична перемога „Карпат” в Сімферополі

Матч проти „Таврії” мав стати своєрідною точкою відліку у новому життєвому циклі „Карпат”. Ми бачили, що являє собою гра команди Олександра Іщенка на тлі міцних запорізького та донецького „Металургів”, добротної „Зорі”, амбітних „Металіста” та „Іллічівця”. Бачили і приємно дивувались грі „Карпат”, які ще кілька місяців тому нерідко „зі скрипом” перемагали першолігові команди. Шоковою терапією для «зелено-білих» на старті чемпіонату стала розгромна поразка у Кривому Розі. Поразка, яка повернулась до „Карпат” вже в обличчі полтавської „Ворскли”, а потім і земляків у кубковому матчі. Якими схожими як за сюжетом, так і за внутрішнім нервом гри були ці поєдинки! У Кривому Розі у першому таймі пенальті своїй команді «привіз» Сергій Пшеничних - у Львові на „Україні” червону картку отримав Микола Іщенко – на СКА подібний „трюк” повторив Андрій Распопов. Після матчу проти „Кривбасу” Олександр Іщенко розкритикує команду за „безвілля” - після поразки від „Ворскли” тренер львів’ян вже прямо назве тих, хто не дотягує до рівня вищої ліги – після кубкового поєдинку наставник „зелено-білих” дорікне гравцям у відсутності мотивації.


Чистка рядів

У Сімферополі в „Карпати”, знекровлені дискваліфікацією двох основних центральних захисників, фізично знесилені чотиритаймовим кубковим марафоном, психологічно розчавлені під шквалом критики, львівські вболівальники не вірили. Понад 50% фанів, що взяли участь у традиційному інтернет-опитуванні на офіційному сайті „Карпат”, до матчу віддавали перевагу „Таврії” і лише 28% вірили у перемогу „зелено-білих”. Це, до слова, перший випадок у нинішньому сезоні, коли песимізм вболівальників щодо виступу „Карпат” взяв гору над оптимізмом.

Підсилювала такі настрої фанів „Карпат” приголомшлива статистика гостьових поєдинків львівської команди у Сімферополі: у 13 гостьових матчах „зелено-білі” лише двічі спромоглися на нічию, а в 11-ти інших поєдинках повертались додому без очок (і це за різниці забитих/пропущених м’ячів 4:26!). Мабуть, ненайкращі спогади від перебування у Криму були й в Самсона Ґодвіна: він, а також Мацей Налєпа та Андрій Распопов повністю відіграли останній очний поєдинок у складі „Карпат” проти „Таврії”. Тоді, у чемпіонаті 2003/2004 рр., львів’яни поступилися у Сімферополі з рахунком 0:1.

Певні проблеми у „Таврії” напередодні матчу були (від травм саме оговтались Омоко та Першин), але ці неприємності „ховаються” на тлі „чистки рядів” львівської команди через дискваліфікацію Іщенка та Распопова.

Згадаємо також про фізичні кондиції Сучкова, які й без його травми викликали нарікання тренерського штабу „Карпат”, пошкодження Фещука, поставимо себе на місце Олександра Іщенка і схопимося за голову...

Стратегією по тактиці

Проте у виїзній грі львів’яни довели: проблеми та психологічна яма можуть не тільки не заважати, а й стати каталізатором для успіху та виходу з ігрової кризи. Підтримувати переможні традиції у матчі проти „Карпат” сімферопольці розпочали уже з перших хвилин. Спочатку віч-на-віч з Тлумаком ледь не вискочив Ковпак, проте за мить до цього арбітр матчу Зубарєв зафіксував офсайд. До честі Андрія Тлумака, він не дивився на відмашку бокового судді і відіграв епізод до кінця, зумівши забрати м’яч в ногах у півзахисника „Таврії”. На 4-й хвилині Тлумаку знову довелося рятувати свою команду: м’яч після удару з лівого кута штрафного у виконанні Шутова голкіпер „Карпат” витягнув, але героєм епізоду став також Сергій Пшеничних, котрий встиг вибити м’яч з-під ніг Вишневського, що на всіх парах мчав на добивання.

На цьому стартовий штурм „Таврії” фактично припинився. Сімферопольці й надалі більше володіли м’ячем, проте гострих моментів біля воріт Тлумака практично весь перший тайм не виникало. Не в останню чергу це сталося завдяки чітким та сконцентрованим діям у захисті Миколи Лапка та Олега Тимчишина й самовідданій грі на підступах до власного штрафного Самсона Ґодвіна. Мабуть, стартові хвилини стали ключовими у цій грі: „Карпати” не пропустили, і тактика „швидкого голу” у „Таврії” не спрацювала.

Проте в атакуючих діях у першій половині „зелено-білі” виглядали не те що непереконливо, а якось мляво та академічно. Можливо, на атакуючій активності на флангах Аляксєя Сучкова та Василя Кобіна позначилося те, що довелося надто багато допомагати своїм партнерам у захисті. Були навіси, спроби кинути у прорив Ідахора чи Батісту, але жодної загрози для воріт Тодіча вони не несли. До того ж, проти Ідахора ледь не персонально грав його друг, з яким вони свого часу разом прийшли в київське „Динамо” – Харрісон Омоко.

Окремо хотілося б торкнутися питання гри „мотора” та лідерів сімферопольців бразильця Едмара. Те, що для нього це був не найкращий матч – в першу чергу заслуга „опорників” „Карпат” Шмакова та Ґодвіна. Звичайно, у майстерності Едмару не відмовиш, але запам’ятався він лише у кількох епізодах, хоча один з них міг призвести до гола у ворота львів’ян. На 45-й хвилині, коли, здавалося б, футболісти обох команд готувалися до відвертої розмови своїх наставників у перерві, Едмар подав з кутового точно на голову Ціліншека, та його удар пройшовся у кількох сантиметрах від лівої стійки „Карпат”. Якби Ціліншек влучив у ворота – гол би був неминучим. Забігаючи наперед, варто зазначити, що це був найнебезпечніший момент „Таврії” у цьому поєдинку...

Гол місяця

Після перерви Олександр Іщенко випустив на поле Ігоря Худоб’яка, якому й судилося стати героєм матчу. Що цікаво, позицію Худоб’яка на полі важко було визначити. Деколи Ігор з’являвся на лівому фланзі, деколи на правому, часто його можна було побачити й на вістрі нападу (коли Батиста грав з глибини поля). Але свій перший у вищій лізі та переможний у цьому матчі гол Худоб’як поклав зі свого улюбленого правого флангу. На 63-й хвилині на квадратному метрі Ігор накрутив трьох захисників „Таврії”, увірвався у штрафний майданчик і точно пробив у дальній кут повз Тодіча: справжній шедевр, який може претендувати на звання „гол місяця” в чемпіонаті України.

Після цього м’яча футболісти „Таврії” так і не змогли оговтатися. Хоча до фінального свистка було ще півтайму, проте біля воріт Андрія Тлумака не було навіть натяку не те що на штурм, а й взагалі на осмислені атаки. У ці хвилині зовсім стало непомітно Едмара, котрий для теперішньої „Таврії” значит більше ніж півкоманди. „Карпати” ж спробували скористатися розгубленістю господарів і спробували забити ще, але двічі Лакі Ідахора підводила виконавча майстерність.

Цією історичною перемогою у Сімферополі „Карпати” сповна реабілітувалися після поразки від „Ворскли” та вильоту з Кубка України. Команда довела, що у найскладніший для себе період може не лише вистояти, але й досягати позитивного результату. Після цього матчу для молодих „Карпат” почнеться справжній екзамен на зрілість: серед шести найближчих поєдинків на „зелено-білих” чекатимуть матчі з „Дніпром”, „Шахтарем”, „Арсеналом” та „Динамо”.

Данило НІКУЛЕНКО, Юрій БАСЕНКО


Коментарі з поля бою


Олександр Іщенко, головний тренер „Карпат”:

„Вважаю, що нині переважала емоційність гри, а не її змістовність. Нам у першому таймі вдалось нейтралізувати Едмара – найкращого гравця у складі „Таврії”. А у другому таймі Худоб’як реалізував єдиний момент, який сам же і створив. Я задоволений характером і бійцівськими якостями своєї команди. Ми довели, що кубкова гра була лише прикрим непорозумінням.

Михайло Фоменко, головний тренер „Таврії”:

„Таку бездарну гру не хочу навіть коментувати, можу лише привітати суперника. Дітям з мужиками важко грати, для цього спочатку треба стати мужиками. Ми вказували своїм гравцям на слабкі і сильні сторони суперника, але... Коментувати нічого...”


З вірою – до перемоги!

Вперше у нинішньому сезоні напередодні поєдинку чемпіонату України усі карпатівці ходили до церкви. Ініціативу відновити традицію висунув спортивний директор „Карпат” Юрій Дячук-Ставицький. Нагадаємо, що під час виступів у першій лізі карпатівці ходили до храму перед кожним календарним матчем...

25 Вересня 2006

Схожі новини
Спонсори